ДОРОГА "ИНСТРУКТОРА" РОМАНА ШУХЕВИЧА ПРИ НАРОДЖЕНЮ ЗАКАРПАТСЬКОЙ УКРАЙИНЫ У ХУСТІ у пресі, и брошурах нашого краю быстро выдаватися Послі 1993 рока у средствах масової информації начало появлятися много публікацій, котрі аналізовали факты искуственного рождения Закарпатськои Укрийины у Хусті у 1937-38 роках. Хоть она проекзистовала ниповных 24 годины лиш у Хусті, бо Ужгород, Мукачево, Берегово, Березный, Перечин, Виноградово и Межгорьє ни были втягнуті у політичну гру украйинськых націоналісту-емігранту у Чехословацькуй Республіці на Подкарпатськуй Руси, айбо все лем діла историчных фактeв мусиме вповісти, ош тко быв "хресным вутцьом" у сюй проблемі и тко быв инструктором у Августина Волошина при проектованю Закарпатської Украйины. Діла историчної правды мусиме прочитати матеріалы американського историка Джона Армстронґа, котрый подробно описує епізоды довоєнного періода по пудготовці у 1938-1939 годах руководством німицького абвера батальона "Нахтигаль", пудтримованого украйинськыма націоналістами. У сюй пудготовці быв вышколованый и Гауптман Роман Шухевич. Його псевдонім быв "Тур", вун же и Лозовськый. У період Другої світової войны дустав нацистськый орден за заслугы "Жилізный крест".
Айбо у 1938 році, як командир УПА, вмісті из Маєвськым виділи у личности священика А.Волошина будущу політичну фигуру по созданию Закарпатськой Украйины, бо Велика Украйина у тот час была пуд владов Сов.Союза. Они организовали из галицькых и польськых емигрантeв воєнизировану організацію - Січ, куды украйинські аґітаторы горожанськых и гимназияльных школ края змогли завербовати пару дисяткeв пудкарпатськых студентeв. По команді Р.Шухевича Волошин удправив у Берлін Ю.Ревая з просьбќв до А.Гітлера взяти Закарпатську Украйину пуд свeй "протекторат".
Але Гітлер мав проблему из чехословацькима Судетами, котрі за сутки окупировав, и встріча з Ревайом ни была проведена. Лиш вечером сам Волошин зязався по телефону з Гітлером, котрый ни дав згоду на протекторат. За тото приказав регенту Гортийови войськами мадярської армії заняти Подкарпатську Русь. Всі знаєме, чим кончилася січовицька бавка против регулярної мадярської армії. Першыма начали утікати из Хуста у Румунію Гауптман Шухевич, Петренко и другі орґанізаторы Зак. Украйины. За нима удправився и А.Волошин из Юлийом Ревайом. Айбо утікали ни до Львова авать Кийова, а перебралися аж у Прагу, до тых, кого сичовикы выганяли из свойих домувок на Подкарпатськуй Руси.
Война ищи не закончилася, тзавто німицький абвер мав свої планы. Члены УПА вмісті из Шухевичом продовжали карательні операції у Дрогобичськуй и Ивано-Франковськуй областях. У Дрогобичськуй области вояками УПА было замучено 5088 душ, а у Ивано-Франковськуй - до 30 тисяч. По жестокости и цинізму при карательных операціях против свойих людий тоты душогубы превосходили німицькых фашістeв. Мы, старші люде, тямиме, як у 1938 році пуд руководством А.Волошина быв організованый концлаґер на полонині Думен, про котрый дуже файно написала у новинці "Подкарпатська Русь" п.Мигалка, отиць котрої быв у тому пиклі, де ищи молодым утратив здоровля и скоро вмер. Як видиме, щто ищи и типирь ничому не научилися львовські бывші січові стрільці, бо каждый рук приходять автобусами до Хуста и празднувуть свою поразку, бо она была придумана чужинцями и не мала пуддержкы уд нашого подкарпатського народа.
Ю.Думнич
