Печать
| Украина в борьбе |
Просмотров: 96017
0 Плохо0

Мар'яна П'єцух, "Поступ", Львів, для УП , 6.01.2005



Ніхто не буде сперечатися, що "помаранчева" революція залишиться в історії як надважливе явище в розвитку української демократії. Однак, і в позитивах можна спостерігати побічні ефекти. Адже в той час, коли у Львові розкуповують помаранчеві ялинки та гірлянди, а діти у садочках співають "Разом нас багато", інші "прибічники" Ющенка, спекулюючи загальною нелюбов'ю в регіоні до опонента опозиційного кандидата, зводять свої рахунки з власними недругами чи просто тими, хто їх з тої чи іншої причини дратує.

Помаранчевий колір і надалі залишається найпопулярнішим та об'єднуючим фактором українського народу. Однак, від масового божевілля довкола жовтогарячого, коли більшість вітрин магазинів чи лотків оздоблені помаранчевим товаром (кофтами, сумками, шапками, білизною тощо), часто вже рябить.

Особливо популярні зараз стали помаранчеві шапочки Діда Мороза, які чи не в два рази дорожчі від традиційних червоних, та шкарпетки з вив'язаним написом "Так!". Багато підприємливих людей скуповують помаранчеву тканину для виготовлення хустинок та рулони стрічок, і з хорошою націнкою продають на базарах цю самопальну революційну символіку. Однак, спекуляція на революційному кольорі не є вже таким негативним насідком революції, якщо покупцям це приносить радість, а продавцям - прибуток.

Щобільше, "помаранчева" революція допомагає у виховній роботі з дітлахами. Так, в одному з дитячих садочків Львова діти на уроках співів з радістю гуртом співають "Разом нас багато - нас не подолати!". Така ж фраза написана на великому плакаті, який висить у кімнаті дошкільнят, і де зображено багато помаранчевих відбитків дитячих рук.

Коли в гості до садочку завітали журналісти однієї з місцевих телерадіокомпаній, діти із задоволенням перед камерою розповідали, що президентом буде Ющенко, бо він добрий і розумний. А коли Верховна Рада висловили недовіру ЦВК, то, як розповіли журналістам вихователі, дітлахи безмежно тішилися, вигукуючи "Ура!", хоча самі до кінця не розуміли, що там парламент наприймав.

В той час, в середньому освітньому закладі села Муроване, що під Львовом, своєю прихильністю до Ющенка учні довели директора школи до лікарняного ліжка через психологічний шок. На свято Андрія вони пообмальовували стіни школи образливими написами на ім'я директора, основним змістом яких було те, що він негідник, бо він за Януковича.

Обласний штаб Януковича одразу поспішив потрактувати цей випадок як переслідування їхніх прихильників. Однак, це ще більше обурило директора, бо, як з'ясувалося, він, вся його родина та педагогічний колектив є палкими шанувальниками Віктор Ющенка і навіть двічі побували на Майдані в Києві. А діти просто вирішили таким чином напакостити директору школи, обравши, на їх думку, найбільш влучний спосіб, враховуючи останні події в Україні.

Але в такі "забавки" ще частіше бавляться дорослі. Так, як розповів автору цього матеріалу працівник одного з національних парків на Івано-Франківщині, до місцевого штабу Ющенка почали масово надходити анонімки на директора парку, який, мовляв під час виборів під тиском змушував всіх підлеглих голосувати за Януковича.

А справа в тому, що директор мав необережність зізнатися перед колективом, що він підтримує Януковича і запропонував всім бажаючим бути членами виборчих комісій або спостерігачами від цього кандидата.

Як розповів працівник парку, просто на керівне місце давно "цілиться" його заступник, і, очевидно, саме він цією писаниною займається, сподіваючись, що опозиціонери прийшовши до влади, повиганяють усіх неблагодійних начальників.

Масово анонімками засипають і інші штаби Ющенка, але їхнє керівництво воліє про це публічно не говорити, щоб не нашкодити виборчій кампанії їхнього кандидата. Адже те, чим лякали опоненти Ющенка у разі його перемоги, а саме, що почнеться "полювання на відьом", дійсно починає справджуватися, хоч би як того не хотіли опозиціонери.

Ще один яскравий приклад навів у приватній розмові заступник голови Львівської облдержадміністрації Микола Дячишин. Він розповів, що бачив по телебаченню, як у 12-13-річного сільського хлопця брали інтерв'ю про його враження від "помаранчевої" революції.

Той розповів, що йому все дуже сподобалося, але сказав, що має з друзями одну важливу справу: "В нас в селі троє людей за Януковича проголосували. Так от ми зараз хочемо їх вирахувати!". "Краще б він шкільні математичні задачі вирішував", - прокоментував вражений чиновник.

Політичні інтриги

Окрім того, відмовчується штаб Ющенка і щодо інших не надто приємних наслідків революції, які реалізовуються вже на значно вищому рівні. Ще перед третім туром виборів, не отримавши владу на Львівщині, опозиціонери уже тоді почали активно її ділити. При цьому розводячи різноманітні інтриги та "підкилимні" ігри.

Поштовх до цих розмов дала відставка перед 26 грудня голови Львівської облдержадміністрації Олександра Сендеги, який перебував на цій посаді півтора роки. А оскільки його називали відносно аполітичною і компромісною людиною, то люди дивом дивувалися, як йому вдалося втриматися у кріслі, бо всі чекали, що ось-ось Кучма пришле сюди якогось "вовкодава".

Сендега обіцяв, що одразу після виборів піде у відставку. Але, коли почалася революція, а облрада почала висловлювати недовіру майже усім високопосадовцям Львівщини, намагаючись передати усі владні повноваження тимчасово утвореному облвиконкому, керівник обласного штабу Ющенка народний депутат Петро Олійник попросив Сендегу почекати із відставкою до 26 грудня, щоб було кому до цього часу зайнятися господаркою Львівщини.

Губернатор, який вже збирався писати заяву, таки погодився ще покерувати.

Однак, за два тижні опозиційна облрада з опозиційним спікером "нашоукраїнцем" Михайлом Сендаком знову висловила недовіру Сендезі, обвинувачуючи його в тому, що він ніяк не вплинув на унеможливлення фальсифікацій виборів на Львівщині і просто відмовчувався. Наступного дня Сендега пише заяву, пояснюючи, що не хоче, щоб надалі його ім'я обливали брудом, бо законів він не порушував.

Цікаво, що керівник штабу Ющенка Олійник дії нібито своїх соратників по опозицій назвав неправильним кроком, але детальніше коментувати відмовився.

А Олександр Сендега назвав причиною такої поведінки облради прояв амбіцій окремих людей, які хочуть отримати керівні посади в області. А заступники губернатора назвали ці події авантюрою олігархів, які використали депутатів облради.

Хоча ніхто прізвища олігарха публічно не хотів називати, мовляв скоро самі все побачите, всі розуміли, що йде мова так званого "сірого кардинала" Львівщини, народного депутата та почесного президента НПК "Галичина" Петра Димінського. Нагадаємо, що свого часу він був членом фракції "Наша Україна", потім перейшов у "Регіони" (дехто вважає, щоб вберегти свій бізнес), а зараз є позафракційним.

У інтерв'ю "Поступу" Олександр Сендега, який завжди намагався бути обережним у висловлюваннях, на питання, чи мав на увазі він у своїх поясненнях ігри Димінського сказав: "Я філософськи ставлюся до цього, бо не хочу називати прізвища.... Інтуїтивно відчуваю, розумію і знаю, що щось подібне є".

І те, що недовіру Сендезі висловила обласна рада, пов'язують з тим, що голова ради "нашоукраїнець" Михайло Сендак завжди в кулуарах називався людиною Димінського, завдяки впливу якого, не маючи жодного політичного досвіду, він нібито і став головою ради.

Називають також людиною Димінського нардепа Олега Тягнибока, який на сесії власне перший заговорив про необхідність оголосити недовіру губернатору.

А ці всі події загалом пов'язують з тим, що одна з найвпливовіших осіб області намагається перехопити собі ласий шматок влади, користуючись результатами "помаранчевої" революції.

Хоча не факт, що він сам хоче очолити область, а, швидше за все, прагне поставити на посаду губернатора свою людину. При цьому, керівник штабу Ющенка Петро Олійник ніколи не вважався людиною Димінського, але саме він називається найбільш реальним претендентом на губернаторське крісло.

Тому, можливо, не лише заради утримання на "плаву" господарки Львівщини Олійник просив Сендегу не йти у відставку до 26 грудня, а щоб вберегти це крісло від Димінського чи його посередника.

Звісно, що так звані люди Димінського відкидають усі обвинувачення у свій бік. Але, при цьому, окремі депутати облради дозволяють з трибуни публічно критикувати керівництво штабу Ющенка, мовляв, воно втручається в роботу ради, говорячи про недоцільність висловлення недовіри Сендезі, та навіть доводять, що облрада зробила набагато більше для Ющенка, аніж штаб.

Загалом спостерігаючи ситуацію в області, в тому числі і стосовно анонімок, все частіше згадується відомий вислів класика щодо тих, хто революцію робить, а хто нею користуються.